Загальна інформація та мандат
Програму ООН з навколишнього середовища створено у 1972 році відповідно до резолюції 2997 (XXVII) Генеральної Асамблеї ООН від 15 грудня 1972 року. ЮНЕП є провідним органом системи ООН у сфері охорони довкілля та відіграє ключову роль у формуванні глобального екологічного порядку денного, координації міжнародного природоохоронного співробітництва й сприянні інтеграції екологічних пріоритетів у політику сталого розвитку.
Мандат ЮНЕП ґрунтується на її установчих документах, рішеннях Генеральної Асамблеї ООН та Асамблеї ООН з навколишнього середовища (ЮНЕА), а також на міжнародних документах, що визначають принципи глобальної екологічної політики. Серед них — документи Конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку 1992 року, Найробійська декларація про роль і мандат ЮНЕП 1997 року та Мальмеська декларація міністрів охорони довкілля 2000 року.
Основними завданнями Програми є оцінювання стану довкілля та глобальних екологічних тенденцій, підготовка науково обґрунтованих рекомендацій, сприяння розробленню й реалізації міжнародних природоохоронних механізмів, зміцнення інституційної спроможності держав, а також координація міжнародних зусиль із подолання екологічних викликів.
Пріоритетні напрями діяльності
Діяльність ЮНЕП спрямована на подолання взаємопов'язаних глобальних криз: зміни клімату, втрати біорізноманіття та забруднення довкілля. Програма також сприяє досягненню Цілей сталого розвитку та реалізації Порядку денного ООН у сфері сталого розвитку до 2030 року.
Відповідно до Середньострокової стратегії ЮНЕП на 2026–2029 роки діяльність Програми охоплює сім взаємопов'язаних програмних піднапрямів:
У межах цих напрямів ЮНЕП підтримує держави у формуванні екологічної політики, розвитку систем моніторингу довкілля, впровадженні природоохоронних технологій, мобілізації фінансових ресурсів та зміцненні міжнародної співпраці.
Важливим напрямом роботи є сприяння переходу до зеленої економіки, раціональному використанню природних ресурсів, зменшенню обсягів відходів, розвитку циркулярної економіки та підвищенню стійкості суспільств до екологічних ризиків.
Керівництво та Секретаріат
ЮНЕП очолює Виконавчий директор, який має ранг заступника Генерального секретаря ООН (Under-Secretary-General). До його повноважень належать керівництво Секретаріатом, забезпечення виконання мандата Програми, реалізація затверджених програм роботи та виконання рішень керівних органів.
Виконавчий директор призначається Генеральною Асамблеєю ООН за поданням Генерального секретаря ООН на чотирирічний термін.
З лютого 2019 року посаду Виконавчого директора ЮНЕП обіймає Інгер Андерсен (Данія), яка до цього очолювала Міжнародний союз охорони природи (МСОП).
Асамблея ООН з навколишнього середовища (ЮНЕА)
Асамблея ООН з навколишнього середовища (ЮНЕА) є головним керівним органом ЮНЕП та найвищим за рівнем універсального представництва міжнародним органом, що ухвалює рішення з питань довкілля. До її складу входять усі 193 держави — члени ООН.
До 2013 року відповідні функції виконував Керівний орган ЮНЕП — Рада керуючих. У 2013 році було ухвалено рішення про універсальне членство в керівному органі, що стало важливим етапом зміцнення глобального екологічного врядування.
Основними функціями ЮНЕА є:
Основні сесії ЮНЕА
Сесії ЮНЕА традиційно проводилися переважно раз на два роки. Водночас графік роботи Асамблеї зазнавав змін, зокрема у зв'язку з пандемією COVID-19 та подальшим узгодженням календаря сесій.
1-а сесія – 2014 р., 2-а сесія – 2016 р., 3-а сесія – 2017 р., 4-а сесія – 2019 р., 5-а сесія – у 2 етапи: у 2021 р. віртуальний сегмент, у 2022 р. – за особистої участі представників держав-членів у Найробі, що пов’язано з пандемією COVID-19, 6-а сесія - 2024 р., 7-а – 2025 р.
Проведення сесій у 2024 та 2025 роках було зумовлене затвердженим календарем роботи Асамблеї. На ЮНЕА-6 було ухвалено рішення 6/7, яким визначено проведення наступної сесії 8–12 грудня 2025 року. Таким чином, між сесіями минуло приблизно 21 місяць, а не повні два календарні роки.
Комітет постійних представників (КПП) та його підкомітет
Комітет постійних представників є міжсесійним робочим органом ЮНЕП. Він забезпечує підготовку сесій ЮНЕА, розгляд програмних і бюджетних питань, обговорення проєктів резолюцій та рішень, а також нагляд за виконанням ухвалених рішень у межах свого мандата.
КПП складається з постійних представників держав — членів ООН, акредитованих при ЮНЕП. Його засідання проводяться регулярно; пленарні засідання, як правило, відбуваються щоквартально.
Підкомітет КПП забезпечує поточну міжсесійну роботу, опрацьовує документи, проєкти рішень і резолюцій, а також готує рекомендації для розгляду Комітетом. Його засідання проводяться відповідно до затвердженого робочого графіка.
Перед кожною черговою сесією ЮНЕА проводиться засідання Комітету постійних представників відкритого складу (Open-ended Committee of Permanent Representatives — OECPR). Воно є основним майданчиком для попередніх переговорів щодо проєктів резолюцій, рішень та інших документів, які виносяться на розгляд Асамблеї. У його роботі можуть брати участь делегації держав — членів ООН, зокрема ті, які не мають постійних представництв при ЮНЕП у Найробі.
Щорічне засідання Підкомітету КПП також є важливим елементом міжсесійної роботи. Воно дає можливість розглянути хід виконання програми роботи ЮНЕП та обговорити тематичні питання за участю представників профільних міністерств і відомств держав-членів.
Бюро ЮНЕА складається з десяти представників, а Бюро КПП — із п'яти. Їхній склад формується з урахуванням представництва регіональних груп ООН.
Міжнародні природоохоронні конвенції
ЮНЕП відіграє важливу роль у розвитку та реалізації багатосторонніх природоохоронних угод. Під її егідою або в межах пов'язаних із нею інституційних механізмів функціонують секретаріати низки міжнародних конвенцій, зокрема:
Ці міжнародні механізми сприяють координації дій держав у сферах збереження біорізноманіття, управління хімічними речовинами та відходами, захисту озонового шару й запобігання забрудненню довкілля.
Фінансування та регіональна присутність
Фінансування ЮНЕП здійснюється з кількох джерел, серед яких регулярний бюджет ООН, Фонд з навколишнього середовища, цільові фонди, добровільні внески держав та інших партнерів, а також відповідні міжнародні фінансові механізми.
Штаб-квартира ЮНЕП розташована в Найробі, Кенія, на території офісу ООН (ЮНОН). Програма має шість регіональних офісів та представництва в окремих країнах, які забезпечують взаємодію з урядами, регіональними організаціями й іншими партнерами.
Щороку 5 червня під егідою ЮНЕП відзначається Всесвітній день навколишнього середовища — одна з найважливіших міжнародних подій, спрямованих на підвищення обізнаності про екологічні проблеми та мобілізацію суспільної підтримки природоохоронних заходів.
Діяльність ЮНЕП в Україні та її присутність у Києві
ЮНЕП здійснює діяльність в Україні, спрямовану на оцінювання екологічних наслідків збройної агресії Російської Федерації, визначення пріоритетів відновлення довкілля та інтеграцію екологічних принципів у процеси повоєнного відновлення й відбудови держави.
ЮНЕП представлена в Україні через Офіс Програми в Києві, який забезпечує взаємодію з українськими органами державної влади, установами системи ООН, міжнародними організаціями та іншими партнерами з питань охорони довкілля й екологічного відновлення.
У жовтні 2022 року ЮНЕП опублікувала доповідь The Environmental Impact of the Conflict in Ukraine: A Preliminary Review («Вплив конфлікту в Україні на довкілля: попередній огляд»), підготовлену у відповідь на запит Уряду України. Документ містить попередню оцінку масштабів екологічних пошкоджень, пов’язаних із бойовими діями, та наголошує на необхідності подальших досліджень для визначення повного обсягу завданої шкоди й потреб у відновленні.
У жовтні 2023 року ЮНЕП оприлюднила доповідь Rapid Environmental Assessment of Kakhovka Dam Breach, Ukraine, 2023 («Оперативна оцінка екологічних наслідків руйнування Каховської греблі в Україні»). У документі проаналізовано наслідки руйнування греблі Каховської гідроелектростанції 6 червня 2023 року, зокрема зміни гідрологічного режиму, пошкодження екосистем, ризики забруднення води й ґрунтів, вплив на природоохоронні території та загрози для здоров’я населення. За оцінкою ЮНЕП, частина наслідків може бути довготривалою або незворотною, а відновлення постраждалих екосистем потребуватиме систематичних заходів і відповідної міжнародної підтримки.
Важливим міжнародно-правовим підґрунтям діяльності ЮНЕП у цій сфері стало ухвалення 1 березня 2024 року української резолюції 6/12 Environmental assistance and recovery in areas affected by armed conflict («Екологічна допомога та відновлення в районах, що постраждали внаслідок збройних конфліктів») на шостій сесії Асамблеї ООН з навколишнього середовища (ЮНЕА-6). Документ визначає напрями міжнародного співробітництва щодо оцінювання екологічних наслідків збройних конфліктів, надання екологічної допомоги та підтримки відновлення постраждалих територій. Інформацію про виконання резолюції було представлено у звіті Виконавчого директора ЮНЕП на ЮНЕА-7 у 2025 році.
У 2024 році ЮНЕП спільно з Європейською економічною комісією ООН та Організацією економічного співробітництва та розвитку започаткувала Платформу дій із зеленого відновлення України (Platform for Action on the Green Recovery of Ukraine). Ініціатива спрямована на підтримку реформ у сфері екологічної політики, визначення науково обґрунтованих пріоритетів відновлення, залучення технічної експертизи й фінансування, а також координацію співпраці між органами державної влади України, міжнародними партнерами та іншими заінтересованими сторонами.
Серед напрямів роботи Платформи — сприяння розвитку зелених робочих місць, зокрема для ветеранів і вразливих груп населення, підвищення енергоефективності та модернізація систем централізованого теплопостачання. Платформа також сприяє врахуванню екологічних стандартів у процесах відновлення інфраструктури й розвитку регіонів.
У травні 2025 року ЮНЕП та Уряд Японії оголосили про додаткове фінансування ініціативи зі зміцнення спроможності України у сфері управління небезпечними відходами. Особливу увагу приділено розробленню підходів до безпечного та сталого поводження з уламками й будівельними відходами, що можуть містити азбест та інші небезпечні речовини. Ця робота має важливе значення для запобігання вторинному забрудненню, захисту здоров’я населення та екологічно безпечного відновлення пошкодженої інфраструктури.
Загальна інформація та мандат
Програма Організації Об’єднаних Націй з населених пунктів (ООН-Хабітат), раніше відома як Центр ООН з населених пунктів, є провідною установою системи ООН, відповідальною за координацію міжнародної діяльності у сфері розвитку населених пунктів. Її мандат охоплює два основні напрями: забезпечення належного житла для всіх та сприяння сталому міському розвитку.
Історія ООН-Хабітат бере початок із першої Конференції ООН з населених пунктів (Хабітат-I), яка відбулася у Ванкувері, Канада у 1976 року. За її результатами було закладено основу для створення відповідних інституцій ООН у сфері розвитку населених пунктів. 19 грудня 1977 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію 32/162, якою було створено Комісію ООН з населених пунктів та Центр ООН з населених пунктів, що виконував функції секретаріату Комісії. 1978 рік традиційно визначається як рік заснування ООН-Хабітат.
Важливим етапом розвитку Програми стала друга Конференція ООН з населених пунктів (Хабітат-II), яка відбулася в 1996 року у Стамбулі, Туреччина. За її результатами було ухвалено Порядок денний Хабітат (Habitat Agenda), що визначив міжнародні зобов’язання та рекомендації щодо забезпечення належного житла для всіх, поліпшення умов життя населення та розвитку сталих, інклюзивних і життєздатних населених пунктів.
Відповідно до резолюції 56/206 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 2001 року, з 1 січня 2002 року Центр ООН з населених пунктів було трансформовано в повноцінну програму системи ООН — Програму ООН з населених пунктів (ООН-Хабітат). Одночасно Комісію з населених пунктів було перетворено на Раду керуючих ООН-Хабітат.
Одним із головних завдань ООН-Хабітат є сприяння реалізації державами-членами ООН Нової програми розвитку міст (New Urban Agenda), ухваленої у 2016 році в межах третьої Конференції ООН з житла та сталого міського розвитку (Хабітат-III), яка відбулася в Кіто, Еквадор.
Нова програма розвитку міст спрямована на об’єднання зусиль держав, міст, регіональних органів влади, міжнародних організацій, громадянського суспільства та інших партнерів для забезпечення сталої урбанізації. Вона визначає глобальні орієнтири міського розвитку на 20-річну перспективу та сприяє досягненню Цілей сталого розвитку ООН.
У межах свого мандата ООН-Хабітат надає державам і місцевим органам влади рекомендації та технічну підтримку з питань міського планування, житлової політики, управління земельними ресурсами, розвитку інфраструктури, поліпшення доступу до базових послуг і підвищення стійкості населених пунктів.
Щороку в перший понеділок жовтня відзначається Всесвітній день Хабітат (World Habitat Day). Його було встановлено Генеральною Асамблеєю ООН у 1985 році, а вперше відзначено у 1986 році. Цей день покликаний привертати увагу до стану міст і населених пунктів, права кожної людини на належне житло та спільної відповідальності за формування безпечного, інклюзивного й сталого міського середовища.
Керівництво та структура управління
ООН-Хабітат очолює Виконавчий директор, який має ранг заступника Генерального секретаря ООН (Under-Secretary-General). До його повноважень належать керівництво Секретаріатом, забезпечення виконання мандата Програми, управління її діяльністю та реалізація рішень керівних органів. Виконавчий директор призначається Генеральною Асамблеєю ООН за рекомендацією Генерального секретаря ООН.
7 червня 2024 року Генеральна Асамблея ООН призначила Анаклаудію Россбах, громадянку Бразилії, Виконавчим директором ООН-Хабітат.
У грудні 2018 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію 73/239, якою було реформовано систему управління ООН-Хабітат. Замість Ради керуючих було створено Асамблею ООН-Хабітат як універсальний міжурядовий орган Програми, а також Виконавчу раду, до складу якої входить обмежена кількість держав-членів.
Система управління ООН-Хабітат включає три основні органи:
Членство України у Виконавчій раді ООН-Хабітат
Україну обрано до складу Виконавчої ради ООН-Хабітат на період 2025–2029 років за результатами виборів під час відновленої частини 2-ї сесії Асамблеї ООН-Хабітат у травні 2025 року.
Діяльність ООН-Хабітат в Україні
ООН-Хабітат здійснює діяльність в Україні з підтримки сталого міського відновлення та відбудови населених пунктів, що постраждали внаслідок повномасштабної збройної агресії РФ.
На запит Уряду України у грудні 2022 року було затверджено Рамкову програму співпраці ООН-Хабітат з Україною (Country Programme Framework), яка визначила основні напрями діяльності Програми в Україні. У травні 2024 року керівництво ООН-Хабітат відвідало Україну для поглиблення співпраці з українською владою та розвитку присутності Програми в Києві.
ООН-Хабітат підтримує підхід «Відбудувати краще, ніж було» (Build Back Better), який передбачає поєднання нагальних потреб у відновленні з довгостроковим міським плануванням, інституційним розвитком і підвищенням стійкості населених пунктів.
Основними напрямами діяльності Програми в Україні є:
Наразі програма вже підтримує щонайменше 12 українських муніципалітетів у Київській, Львівській, Дніпропетровській, Запорізькій, Полтавській та Хмельницькій областях.
Ukraine Urban Lab
Важливим елементом діяльності ООН-Хабітат в Україні є Ukraine Urban Lab — платформа співпраці, яка об’єднує представників місцевої влади, громадянського суспільства, академічних установ, українських і міжнародних партнерів для розроблення практичних рішень у сфері міського відновлення.
Платформа сприяє оцінюванню місцевих потреб, підготовці планів відновлення та розвитку, формуванню концепцій інтегрованого розвитку й перетворенню стратегічних документів на практичні проєкти. Вона також підтримує обмін експертними знаннями та застосування міжнародного досвіду з урахуванням специфічних умов України.
Такий підхід дає змогу пов’язувати планування відновлення з реальними потребами громад, підвищувати якість управлінських рішень та створювати основу для сталого розвитку населених пунктів.
Ukraine Urban Support Hub у Словацькій Республіці
Окремим напрямом регіональної діяльності ООН-Хабітат є співпраця з Урядом Словацької Республіки у сфері підтримки відновлення України. 30 червня 2026 року в м. Пряшів було відкрито Ukraine Urban Support Hub, створений у партнерстві Міністерства інвестицій, регіонального розвитку та інформатизації Словацької Республіки та ООН-Хабітат.
Ініціатива започаткована з метою залучення експертного потенціалу Словаччини та інших європейських партнерів до підтримки відновлення українських міст і територіальних громад. Хаб функціонуватиме як регіональна платформа для координації технічної допомоги, обміну досвідом і налагодження співпраці між українськими та словацькими органами місцевого самоврядування, профільними установами, міжнародними організаціями й іншими партнерами.
Основними напрямами діяльності Хабу є технічна підтримка відновлення українських міст, інтегроване просторове планування, відновлення житлового фонду та інфраструктури, розвиток транскордонного співробітництва, підготовка й супровід проєктів, а також зміцнення інституційної спроможності органів місцевого самоврядування. Передбачено проведення експертних місій, навчальних заходів, семінарів і конференцій, а також налагодження партнерств між українськими та європейськими муніципалітетами.
Хаб працюватиме під фаховим супроводом ООН-Хабітат в Україні. Словацька сторона забезпечує його операційне, організаційне та кадрове функціонування, тоді як ООН-Хабітат надаватиме експертні консультації, сприятиме залученню фахівців і підтримуватиме підготовку проєктів та мобілізацію ресурсів. Передбачений період функціонування платформи становить п’ять років.
Фінансування та регіональна присутність
Фінансування ООН-Хабітат здійснюється з кількох джерел, зокрема регулярного бюджету ООН, добровільних внесків держав-членів та інших донорів, цільових фондів, а також коштів, спрямованих на реалізацію конкретних програм і проєктів. Значну роль відіграють цільові внески партнерів, міжнародних фінансових установ та інших донорських організацій, які забезпечують реалізацію ініціатив у сфері сталого міського розвитку, житлової політики, відновлення населених пунктів і підвищення стійкості міст.
Штаб-квартира ООН-Хабітат розташована в Найробі, Кенія, на території Відділення Організації Об’єднаних Націй у Найробі (ЮНОН). Найробі є одним із ключових центрів діяльності ООН у сфері навколишнього середовища та міського розвитку.
Для координації діяльності на регіональному рівні ООН-Хабітат має п’ять регіональних офісів:
Крім того, Програма має офіси зв’язку та представництва, зокрема в Нью-Йорку, Женеві та Брюсселі, які сприяють взаємодії з державами-членами, установами системи ООН, європейськими інституціями та міжнародними партнерами. У низці країн також функціонують національні й проєктні офіси, які забезпечують реалізацію програм безпосередньо на місцях.
ООН-Хабітат здійснює діяльність у понад 100 країнах світу, співпрацюючи з національними урядами, органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, громадянським суспільством, науковими установами та приватним сектором. Основні напрями такої співпраці охоплюють просторове й міське планування, забезпечення належного та доступного житла, розвиток міської інфраструктури, управління земельними ресурсами, адаптацію до зміни клімату, зменшення ризиків стихійних лих і відновлення населених пунктів після конфліктів та інших криз.