Портал в режимі тестування та наповнення
  • A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • English
Інтерактивна виставка «Етнічний терор як вияв тоталітаризму. Документальні свідчення»
Опубліковано 18 травня 2016 року о 12:56

Матеріали виставки розповідають про один із наймасштабніших злочинів радянського тоталітарного режиму – депортацію кримськотатарського народу в травні 1944 р., відтворюють не лише трагічну подію, а й проектують її через долі конкретних осіб.

Політика етноциду не обмежувалася лише виселенням кримських татар за межі етнічної території. Було здійснено комплекс заходів, спрямованих на знищення історичної пам’яті, мови, культури і самосвідомості депортованого народу. Змінилася навіть карта Криму: з неї зникли кримськотатарські топоніми.

Розділ виставки розповідає про мешканців Криму, які пройшли через пекло виселення, пізнали всі жахи приниження, знущань, вижили і повернулися на свою землю. Демобілізовані з лав Червоної армії кримські татари пройшли крізь фільтраційні табори, трудові армії і, зрештою, приєдналися до своїх родин на спецпоселеннях.

У центрі уваги виставки є представники кримськотатарського народу: двічі Герой Радянського Союзу Султан Амет-Хан, Герої Радянського Союзу Тейфук Абдуль, Анатолій Абілов, Узеїр Абдураманов, Сейтнафе Сейтвелієв та Абдраїм Решидов. Більшість із них розділили долю свого народу, зазнавши трагедії депортації.

Рефреном крізь матеріали розділу проходять нотатки із щоденника депортованого Рамазана Ісмаїлова, радянського партизана. Перший запис датований саме чорним днем 18 травня 1944 р. А далі день за днем постають жахливі картини дороги до місць спецпоселення; нестерпні умови перебування в товарних вагонах; нелегке звикання до нових місць тощо. «…У ці дні плакав увесь народ…», – ці слова із щоденника передають весь його біль.

За офіційними даними загальна кількість депортованих становила близько 200 000 осіб. За різними джерелами внаслідок депортації загинуло від 15 до 46 % кримських татар.

Масове повернення депортованих на Батьківщину стало можливим лише за часів незалежності України. Нині в окупованому Криму триває наступ на права кримськотатарського народу. Боротьба не припиняється…

 

Витяг з Постанови Державного комітету оборони СРСР про виселення з території Криму татар та їх спецпоселення в Узбецькій РСР. 11 травня 1944 р.

Російський державний архів соціально-політичної історії. – Ф. 644. – Оп. 1. –  Спр. 252.

Витяг з постанови РНК УРСР і ЦК КП(б)У «Про переселення колгоспників у Куйбишевський район Кримської АРСР». 18 серпня 1944 р.

Центральний державний архів громадських обєднань України.  – Ф. 1. –  Оп. 6. –  Спр. 772.­ 

 

 

Двічі Герой Радянського Союзу майор СУЛТАН АМЕТ-ХАН – командир винищувального авіаційного полку 1 повітряної армії. Фото 1943 р.

Народився у м. Алупка в Криму.

У лавах РСЧА з 1939 р. З червня 1941 р. – на фронті. У перші місяці війни виконував завдання з повітряної розвідки на території Молдови, України, згодом брав участь у повітряних боях над південними регіонами РРФСР та у визволенні Донбасу. На серпень 1943 р. на рахунку капітана Султана Амет-Хана було збитих особисто 11 і в групі – 19 літаків противника. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 серпня 1943 р. удостоєний звання Героя Радянського Союзу. В подальшому учасник визволення Криму, боїв у Східній Пруссії та штурму Берліна. За успішне проведення 603 бойових вильотів, 150 повітряних боїв, збиті особисто 30 і в групі – 19 літаків противника  майор Султан Амет-Хан 29 червня 1945 р. вдруге був удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

18 травня 1944 р., перебуваючи у вiдпустцi у батькiв, Султан Амет-Хан став свідком спецоперації з депортації кримськотатарського народу. За сприяння командувача 8 повітряної армії генерала Т.Т. Хрюкіна Султану Амет-Хану вдалося добитися дозволу виселити родину не до Узбекистану, а до Краснодарського краю. 

По війні підполковник Султан Амет-Хан був льотчиком-випробувачем. Трагічно загинув 1 лютого 1971 р. під час випробувального польоту.

 Фонди НМІУДСВ (досьє). –  А-263/3.

https://www.youtube.com/watch?v=f181jS4_egs

 РАМАЗАН ІСМАЇЛОВ

До війни проживав у кримськотатарському  с. Бююк-Озенбаш (нині с. Щасливе Бахчисарайського району). У період гітлерівської окупації Криму боровся з ворогом у лавах 9 загону Південного партизанського з’єднання півострова. 18 травня 1944 р. разом із великою родиною депортований до Костромської області РРФСР, згодом – до Андижанського району Узбекистану. Жахливі картини дороги до місць спецпоселень, нестерпні умови перебування в товарних вагонах занотовував у щоденнику, який почав вести з першого дня депортації. Останній запис зроблено 8 червня 1945 р.

Повернувся до Криму разом із дружиною та дітьми   в 1989 р.

Фонди НМІУДСВ. – НД-29475/1.

Щоденник РАМАЗАНА ІСМАЇЛОВА. 18 травня 1944 р. – 8 червня 1945 р.

Із щоденника: «18 травня 1944 р. П’ята година ранку… У двері вперто постукали… У будинок зайшов солдат, який сповістив нам про депортацію.

– Ви зібралися? Час сплив, швидше збирайтеся й виходьте, – наказав він.

Наша родина з шести осіб почала збирати речі й складати їх у мішок. У першу чергу, узявши Коран і чотки, на подвір’я вийшла мати. За нею пішла моя молодша сестра Шевкіє, яка тримала в руках чайник і кухлик. Решта членів родини взяли все, що могли винести. У такому складі – мати з Кораном у руках, а за нею п’ятеро дітей – ми пішли   в горіховий гай. Вулицями йшли сотні людей похилого віку, дітей, кульгавих і сліпих, як   і ми. Хтось прихопив із собою ковдру, у когось у мішку був хліб чи борошно, дехто загорнув у мішковину одяг – дитячі речі, взуття, казанки, каструлі, у руках деяких дітей були книги, пляшечки з чорнилами, настільні лампи, дорослі взяли на спини величезні мішки, зігнувшись удвоє, вони йшли попереду. Деякі діти босоніж чи без шкарпеток, але в калошах вони не встигали за дорослими, падали, вставали й з голосним плачем бігли вперед. А на вулицях осколки від пляшок, які випали з дитячих рук, розлите вишневе, смородинове, айвове варення чи розсипані сухофрукти…»

 Фонди НМІУДСВ. – КН-260599.Д-64169.

 

Герой Радянського Союзу капітан ТЕЙФУК АБДУЛЬ – командир стрілецького батальйону 57 армії 2 Українського фронту. 1944 р.  

  

Повідомлення Алуштинського райвійськкомісаріату Кримської АРСР до Центрального бюро з обліку персональних втрат воїнів Червоної армії про неможливість вручення сповіщень про загибель військовослужбовців, кримських татар, у зв’язку з тим, що їхні рідні є спецпереселенцями й на території Криму не проживають.

Фонди  НМІУДСВ . – ТФ-5501/1.            

 

 

 

 

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux